Його Блаженству, Блаженнішому Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України, учасникам міжнародної наукової конференції «Церква мучеників: гоніння на віру і Церкву в ХХ столітті».
Ваше Блаженство, Преосвященні побратими-архіпастирі, всечесні отці, дорогі у Господі брати і сестри!
Від душі вітаю Вашу Святиню і всіх учасників нинішньої конференції, присвяченій пам’яті новомучеників і сповідників Церкви Руської, які постраждали в ХХ столітті, коли хвиля страшної бісівської злоби, що позаздрила духовному розвитку нашого народу, захотіла захлеснути нашу віру. Тоді побратими з нашого середовища повстали і, як щитом, своєю вірою виступили супроти тієї безбожної ідеології, якою ворог роду людського захотів підмінити віру і дати нам замість хліба камінь, замість риби скорпіона.
Вони встали на весь свій духовний зріст і прийняли на себе страшні удари, але віра їх анітрохи не похитнулася, а навпаки, стала більш твердою і міцною. Їх кістки послужили зернами для того, щоб зійшли нові подвижники Церкви.
Першим із них був священномученик Володимир, митрополит Київський і Галицький, який служив на всіх столичних кафедрах: Московської, Санкт-Петербурзької та Київської. Разом із ним — митрополити Петроградський Веніамін, Казанський Кирил, Одеський Анатолій і безліч інших святителів Христових. З ними і священники, ченці та миряни.
Ми, перебуваючи на Заході, постійно молилися за всіх, хто піддавався гонінням, за всіх тих, яких терзали, мучили, вбивали і піддавали страшним тортурам. Руська Зарубіжна Церква своїм головним завданням вважала свідчення у вільному світі про те, що відбувалося на Батьківщині, яким страшним гонінням і тортурам піддавалися ті, хто хотів вірити в Бога і сповідувати Його Ім’я.
У 1981 році Руська Зарубіжна Церква зарахувала до лику святих всіх новомучеників і сповідників, які постраждали на Батьківщині під час великого гоніння на Церкву, щоб перед усім світом засвідчити нашу до них любов і те, що ми духовно з ними, що ми потребуємо їхньої допомоги і молитовного заступництва за нас. Судячи зі спогадів моїх спочилих попередників і не спочилого митрополита Берлінського і Німецького Марка, які брали участь в Архієрейському Соборі 1981 року, архієреї, читаючи списки імен славних мучеників і сповідників та короткий опис їх страждань і смерті, здригалися всім серцем від нелюдської злоби і жорстокості мучителів. Воістину немає такої муки, такого знущання, таких витончених тортур і такого сатанинського знущання, яким б не піддавалися страждальці за віру. Страшний цей кривавий список. Але він свідчить перед лицем всього світу про те, що міцна віра в народі нашому, який зумів у цей страшний час виділити зі свого середовища таких героїв духу!
Нехай допоможуть вони нам, православним, духовно долучитися до їхнього подвигу та наслідувати їх приклад у своєму житті! Маючи перед собою таку плеяду свідків, новомучеників і сповідників, скинемо з себе гріх, щоб прославлення їхньої пам’яті і вивчення їхнього подвигу були б для нас духовним оновленням. Амінь.
Просячи Ваших святих молитов, залишаюся з незмінною у Господі любов’ю,
+ Іларіон,
Митрополит Східно-Американський і Нью-Йоркський,
Першоієрарх Руської Церкви Закордоном
Просмотров: 297