Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує текст роз’яснення Юридичного відділу УПЦ щодо скасування релігієзнавчої експертизи.
Юридичний відділ Української Православної Церкви вважає за необхідне надати роз’яснення у відповідь на публічні твердження ДЕСС та окремих засобів масової інформації, які спотворюють зміст судового рішення від 06 квітня 2026 року щодо релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ.
Передусім слід звернути увагу, що суд апеляційної інстанції прямо визнав протиправну бездіяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, протиправність дій її Голови Віктора Єленського, а також скасував наказ ДЕСС від 27.01.2023 № Н-8/11, яким було затверджено висновок релігієзнавчої експертизи, визнавши його протиправним та незаконним.
Водночас твердження про те, що релігієзнавча експертиза нібито «не скасована», а скасовано лише наказ, не відповідає реальному змісту судового рішення. У пункті 30 постанови суд прямо зазначив, що допущене процедурне порушення є істотним, оскільки «зумовлює дефектність як висновку релігієзнавчої експертизи, так і наказу». Таким чином, суд встановив юридичну дефектність самого висновку, адже він був отриманий у процедурі, що не відповідала вимогам неупередженості.
У пункті 31 постанови суд окремо пояснив, що не визнавав висновок недійсним виключно з формально-юридичної причини — відсутності у нього самостійної юридичної сили без відповідного наказу. Саме тому скасування наказу фактично позбавляє цей висновок будь-якого правового значення.
Отже, твердження ДЕСС про те, що «суд не скасував висновок», є маніпулятивним, оскільки ігнорує встановлену судом його дефектність та відсутність юридичної сили. Суд не досліджував зміст висновку по суті саме тому, що документ визнано таким, що отриманий із істотними процедурними порушеннями, які унеможливлюють використання його як належної правової підстави.
Суд також встановив, що заява про відвід була подана належним чином, однак жодного рішення за результатами її розгляду прийнято не було, а докази такого розгляду відсутні. Саме це стало підставою для визнання бездіяльності протиправною. Посилання на інформаційні матеріали, оприлюднені на веб-сайті ДЕСС, не мають юридичного значення, оскільки не є процесуальними актами, не містять рішення по суті заяви про відвід і не усувають сумнівів у неупередженості експертної групи. Фактично відбулося підміна юридичного рішення інформаційним повідомленням.
Окремо слід звернути увагу на питання участі представника Української Православної Церкви у засіданні експертної групи. Суд дійсно встановив факт його присутності 10.01.2023. Водночас подальша участь у процедурі після заявлення обґрунтованого відводу втрачає сенс з точки зору забезпечення принципу неупередженості. Таким чином, припинення участі було наслідком саме порушення процедури та відсутності розгляду заяви про відвід, а не проявом небажання співпрацювати.
З урахуванням викладеного, станом на сьогодні відсутній будь-який чинний і легітимний правовий акт, який би встановлював підпорядкованість, залежність або входження Української Православної Церкви до структури Російської Православної Церкви. Скасований наказ втратив юридичну силу, а сам висновок експертизи визнано судом дефектним і таким, що не може породжувати правові наслідки.
Спроби ДЕСС стверджувати протилежне не ґрунтуються на чинному праві та суперечать встановленим судом обставинам.
Показовим є і ставлення ДЕСС до встановлених судом порушень. Спроба звести проблему до того, що «не надали відповідь саме у паперовому вигляді», фактично ігнорує зміст рішення суду. Йдеться не про форму відповіді, а про обов’язок належного розгляду заяви про відвід із прийняттям відповідного процесуального рішення. Суд прямо зобов’язав ДЕСС усунути це порушення та повторно розглянути питання щодо складання і затвердження висновку релігієзнавчої експертизи з урахуванням необхідності належного розгляду заяви про відвід.
У такій ситуації подібна риторика викликає обґрунтовані сумніви як у готовності виконувати рішення суду, так і у спроможності забезпечити незалежну та неупереджену експертизу.
Більше того, дана справа виявила системні проблеми у підходах, застосованих ДЕСС, зокрема ігнорування необхідності дотримання процедурних гарантій, відсутність належних механізмів забезпечення неупередженості та формальний підхід до реалізації прав учасників експертизи. Це дає підстави ставити під сумнів правомірність інших рішень, які приймаються щодо Української Православної Церкви та її релігійних громад.
Окремої уваги заслуговує і сама практика так званих «релігієзнавчих експертиз» як інструменту державного впливу. Міжнародна правозахисна організація «Форум-18» вказує на сумнівність такого підходу та його використання в пострадянському просторі для обмеження свободи віросповідання. У цьому контексті викликає занепокоєння застосування подібних механізмів в Україні, яка декларує відданість принципам свободи та верховенства права.
Щодо касаційної скарги ДЕСС, слід зазначити, що Українська Православна Церква готова до розгляду справи у Верховному Суді та впевнена у своїй правовій позиції. Водночас підкреслюємо, що рішення апеляційного суду вже набрало законної сили, а сам факт касаційного оскарження не зупиняє його дії.
Юридичний відділ Української Православної Церкви і надалі наполягатиме на необхідності неухильного дотримання принципів верховенства права, правової визначеності та неупередженості при здійсненні будь-яких дій органами державної влади у сфері державно-церковних відносин.
Читайте також: Про незаконність релігієзнавчого висновку та кримінальну відповідальність експертів — інтерв’ю Голови Юридичного відділу УПЦ.
Просмотров: 140