КИЇВ. Відбулося чергове засідання Комітету з біоетики та етичних питань при Священному Синоді УПЦ

19 листопада під головуванням єпископа Макарівського Іларія вікарія Київської Митрополії відбулося чергове засідання Комітету з біоетики та етичних питань при Священному Синоді Української Православної Церкви.

У засіданні взяли участь Голова Синодального відділу благодійності та соціального служіння архідиякон Сергій Косовський, заступник голови Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів протоієрей Геннадій Батенко, Голова комісії з етики Національного Медичного Університету ім. О.О. Богомольця Петро Музиченко, постійні члени Комітету з біоетики та етичних питань УПЦ, представники православної громадськості, церковних та світських ЗМІ.

На засіданні було заслухано звіт про діяльність Комітету у 2013 році та прийнято резолюцію за результатами діяльності Комітету.

В резолюції Комітету була висловлена думка значної частини експертного середовища та православної громадськості відносно обговорюваних в суспільстві проектів запровадження в Україні біомедичних та соціальних технологій спільною рисою яких є зв’язок між біологічними та соціальними аспектами життєдіяльності людини.

Зокрема було констатовано, що:

1) практика трансплантації органів та біоматеріалів від померлого донора викликає невільне очікування реципієнтом смерті ближнього, що є руйнівним фактором його особистості та суспільної моралі;

2) в умовах ринкових відносин та панування в суспільстві утилітарних цінностей, культу життя і здоров’я за будь-яку ціну, трансплантаційні технології разом із презумпцією згоди на посмертне донорство невідворотно перетворюватимуть людину на товар – сукупність органів та біоматеріалів, що можуть підлягати купівлі-продажу на ринку медичних послуг;

3) практичне застосування технології екстракорпорального запліднення та сурогатного материнства є нічим іншим як різновидом торгівлі людьми – бо ж у даному випадку людська істота замовляється за гроші. Виникає негідний людських відносин попит на дитину як товар з певними фізичними характеристиками і відповідною споживацькою вартістю. Окрім того дана практика призводить і до перегляду відносин людини з Богом: натомість Бога Творця та Спасителя повстають лікарі та науковці, які розробляють людину як проект і втілюють його в життя.

4) Духовно небезпечним та соціально загрозливими виглядають претензії частини науковців шляхом молекулярно-генетичної діагностики передбачити всі можливі вади здоров’я людини, її фізичного розвитку і навіть девіантної поведінки – схильності до соціально-небезпечних вчинків, тощо. Звідси обґрунтовуються заходи профілактики популяційного та соціального здоров’я шляхом контролю за репродуктивною функцією людини із використанням екстракорпорального запліднення та генетичної інформації людини.

5) абсолютно неприйнятні з християнської точки зору є концепції удосконалення людської природи, штучного розширення фізичних можливостей організму людини, перенесення свідомості людини на небіологічний носій і у такий спосіб необмежене подовження людського існування.

Комітет вважає що перелічені технології та концептуальні підходи репрезентують цілісне соціокультурне явище – продукт світоглядного соціально-філософського дискурсу, що транслює ідеологію так званого трансгуманізму, а саме: подолання недосконалого людського єства – хвороби, старіння, смерті, індивідуальних та суспільних вад зовнішніми штучними технологічними засобами, та побудову на цьому тлі повністю самодостатньої автономної від природного світу та Божого творіння людської цивілізації.

У цьому контексті Комітет звертає увагу громадськості та відповідальних осіб на Звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира з нагоди 80-річчя Голодомору: «Зречення християнської моралі нікому не принесло щастя. І про це свідчить багатовікова історія нашої Вітчизни. Рай без Бога обернувся для народу в пекло. Цей суворий урок вітчизняної історії свідчить про безплідність усіх намагань побудови державного, політичного та суспільного ладу без заповіданих Богом моральних засад. Такий лад приречений на самознищення».

Також на засіданні Комітету була заслухана доповідь доктора медичних наук Голови етичного Комітету Національного Медичного Університету ім. О. О. Богомольця Петра Музиченка «Біоритми та їх значення. Чи є так невинними ігри з часом». У доповіді на підставі чисельних спостережень та наукових дослідів доводиться шкідливість для людини зміни часового режиму життєдіяльності при переході на сезонний час відмінний від природного часового поясу. У теперішній зимовий час Україна живе за своїм звичним біологічним ритмом, що відповідає її часовому поясу, отже перехід на так званий «літній час» є недоцільним. В ході обговорення цього питання було також зазначено що зміна часового режиму життєдіяльності є порушенням Богоданого порядку життя, на що Комітет просить звернути увагу урядовців при черговому обговоренні данного питання.