Вельмишановні ветерани, учасники бойових дій,
дорогі родини, батьки, дружини та діти воїнів-інтернаціоналістів!
Сьогодні ми згадуємо 25-ту річницю виведення радянських військ з Афганістану.
Роки того військового конфлікту назавжди увійдуть в нашу історію, як період складних випробувань. В мирний час протягом десяти років в оселі наших співвітчизників надходили похоронки. Молоді люди сходились на похорон своїх недавніх однокласників. Родини втрачали батька, чоловіка, брата, сина. І які б не були причини бойових дій, ніщо не варте сльози матері або сироти. Саме тому церковна молитва завжди звершується за воїнів, що на полі брані віддали свої життя. І сьогодні ми молитовно згадуємо тих, хто не повернувся з поля бою, хто загинув від поранень, хто покинув цей світ внаслідок важких травм.
Водночас ці випробування виховали ціле покоління справжніх воїнів, які своїми потом і кров’ю, своїм військовим братерством стверджували важливу істину Божественного Одкровення, що немає більше тієї любові, як хто душу свою покладе за ближнього свого (Ін. 15, 13). І в день, коли Православна Церква святкує свято Стрітення Господнього, свято зустрічі спраглого людства з Богом, відбулась вікопомна подія: останній солдат покинув поле бою, щоб зустрітись з миром.
Дорогі наші воїни-афганці! В цей знаменний день бажаємо вам міцного здоров’я, мужності, сил душевних і тілесних. Тим же, хто не повернувся з війни — блаженного упокоєння в оселях праведних, а всім разом — Божого благословення та вічного спасіння.
+ВОЛОДИМИР,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Просмотров: 14