Предстоятель в Недільний день Всіх святих в Церкві руській просіявших закликав усіх віруючих до подвигу досягнення святості.
Після читання Євангелія, у якому говорилося про Заповіді блаженства (Мф. 5:3-12), Митрополит Онуфрій розповів про шляхи спасіння, показані Самим Христом через ці закони. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Усвідомлення своєї немочі — умова, при якій людина починає долати весь цей шлях.
За словом Архіпастиря, саме «убогі духом», як про це говориться у першій заповіді блаженства, усвідомлюють, що все, що вони мають хорошого — від Бога, і це допомагає їм стати на шлях, який пропонує нам Господь.
«Що таке духовна убогість? — ставить запитання Його Блаженство. — Не знаючи себе, не знаючи правильного вчення Церкви, Святих отців, ми іноді думаємо, що ми щось велике — що ми такі гарні, шляхетні, і що ці якості є нашою власністю. Насправді людина схожа на картину, яку написав художник. Картина не може заявити, що вона належить сама собі. Все це належить художнику. Людина є неповторною картиною і Художник, який написав цю картину — Господь. Всі наші сили, духовні таланти — це власність Бога. Все це Господь дав нам, як кажуть сьогодні, в кредит. Ми повинні правильно використовувати ці таланти і пам’ятати, що вони не наші, а Божі».
У момент усвідомлення того, що людина нічого свого не має, вона починає плакати.
«Другий ступінь досягнення святості — це« блаженство тих, що плачуть ». Людина починає плакати від того, що вона перебувала в омані, ображаючи Бога», — підкреслює Предстоятель.
Заповідь «блаженні лагідні», пояснив Владика, говорить нам про те, що «нарікаючи і шкодуючи про свої помилки, людина сходить на наступний щабель: вона вже нікого не ображає, нікого не принижує, вона втрачає агресію».
Наступний щабель «блаженні голодні і спраглі правди» — це етап у житті християнина, коли він перестає жадати свого.
«Він переконується у тому, що його правда, якою б вона не здавалася привабливою, приносить смерть. А Божа правда, може і гірка іноді, приносить життя, — продовжив Блаженніший. — Людина починає відкидати свою волю і шукає Божественної волі».
Владика Онуфрій також підкреслив — долаючи сходинку за сходинкою, людина стає милостивою: «вона нікого не засуджує, а шкодує і милує — так, як це робить Бог».
У милосердної людини пропадає зловмисність, гординя. «Таке чисте серце стає здатним вмістити у себе Бога. Оскільки Господь наш є Богом миру і всякого порядку, то людина також стає миротворцем».
«Миротворець — це не та людина, яка ходить на переговори, доводить іншим щось за круглими столами, переконує їх у чомусь». Щоб називатися миротворцем, християнин повинен мати благодать у своїй душі: «він повинен примиритися з Богом і з усіма людьми». Як свідчить Архіпастир, «від такої людини віє миром, біля нього добре перебувати. І навіть якщо вона не говорить нічого про мир, вона являється миротворцем. Вона творить мир навколо себе».
Продовжуючи міркувати про заповіді блаженства, Предстоятель, зазначив, що «коли людина стає вмістилищем благодаті Божої, вона спокійно переносить і вигнання за правду». Адже, за заповітом Господа, такий подвиг людини увінчується нагородою на Небесах: «Радійте і веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах» (Мф. 5, 12).
«Нехай Господь допомагає нам, дорогі браття і сестри, пізнавати свою духовну вбогість і йти шляхом Божественного закону, навіть якщо це комусь не подобається. При цьому ми не повинні докоряти іншим людям за те, що вони живуть інакше. Ми просто повинні самі пам’ятати, що корисне і потрібне для людини знаходиться на шляху заповідей Божих. А те, що не на цьому шляху — це отрута під різними видами, іноді солодкими. Людина, яка йде шляхом не закону Божого, є сама собі катом, вона сама себе поступово умертвляє. Той, же хто йде шляхом заповідей Божих — навіть, якщо комусь здається, що він себе пригнічує, забирає щось від себе — йде шляхом життя, яке увінчується на Небі, у славі, яку отримали всі святі», — підсумував Предстоятель.
Як повідомляв Інформаційно-просвітницький відділ, 3 липня, у Неділю 2-гу після П’ятидесятниці, день пам’яті Всіх святих у землі руській просіявших, Предстоятель очолив Літургію в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. По завершенні Богослужіння було зачитано Звернення Блаженнішого владики з приводу Всеукраїнського ходу, який розпочався цього дня на Сході країни.
Просмотров: 503