7 лютого 2018 року, у Свято-Троїцькому храмі Іонівського монастиря м. Києва відбулася зустріч з учнем преподобного Паїсія Святогорця, письменником, проповідником та православним радіоведучим архімандритом Іринеєм (Верікакісом) з острова Крит (Константинопольський Патріархат). Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сайт ВЗЦЗ.
На зустрічі були присутні намісник обителі архієпископ Обухівський Іона, заступник голови ВЗЦЗ УПЦ протоієрей Миколай Данилевич та директор Паломницького Центру при ВЗЦЗ УПЦ В. І. Теліженко, який забезпечував переклад.
Поспілкуватися з архімандритом Ірінеєм прийшло близько 400 віруючих, які заповнили увесь храм разом з боковим приділом.
Головна тема зустрічі — «Жити православною вірою в сучасному світі» — отримала настільки живий відклик серед присутніх, що її обговорення продовжувалося три з половиною години. Багатогранність теми дозволила підняти різні питання, такі як: духовне життя православних віруючих, любов і шлюб, глобалізація та її наслідки для православного християнина, інтернет та його користь і небезпека для сучасної людини, та багато інших.
Після вступного слова-лекції архімандрита Іринея, всі присутні мали можливість поставити гостю свої запитання. Більшість з яких стосувалася різноманітних аспектів духовного життя, молитви, духовного керівництва та сімейних стосунків. Особливу зацікавленість присутніх викликала постать святого наших днів – преподобного Паїсія Святогорця. Люди питали архімандрита Іринея про його власний досвід спілкування з преподобним старцем, про його настанови, цікавилися невідомими загалу, неопублікованими сторінками його життя.
Архімандрит Іриней давав відповіді на запитання присутніх, супроводжуючи їх яскравими, повчальними, іноді навіть кумедними історіями.
Одною з найголовніших тез, що проходила крізь всю зустріч, була важливість безперервної підтримки спілкування з Богом.
«Ми православні часто маємо таку самодостатність — знаємо Бога, істину і нам цього достатньо, але ми не підігріваємо її спілкуванням з Богом і живою вірою. Так робили перші християни і вони впали. Ми повинні перебувати у постійному зв’язку з джерелом життя, яким є Христос. Якщо зв’язок не підігрівати — почуття заморозяться, буде падіння, повстання, революції. Але Бог є батьком, Він чекає на нас, і стукає в двері нашого серця», — говорив архімандрит Іриней.
Разом з тим, проповідник підкреслював, що метою нашого життя, незалежно від обставин, є освячення себе, і що якість світу в якому ми живемо, залежить від кожного з нас, від того, як ми ведемо роботу над собою, і наскільки якісно змінюємо себе.
«Мета нашого життя полягає в тому, щоб ми освятилися, щоб з освяченням душі освятилося й наше тіло. Це відбувається тоді, коли ми реалізовуємо християнське життя без омани, кожного дня».
Архімандрит зазначив, що в грецькій мові, слова «революція» і «воскресіння» є однокорінними словами, і підкреслив, що якщо ми хочемо, щоб світ змінився, змінитися має кожен з нас, здійснивши в своїй душі «революцію» проти своїх страстей, що призведе до преображення і навколишнього світу. А починається ця революція не із зовнішніх чинників, а в серцях людей, у храмах, у яких люди відкривають свої серця Богу.
Спілкування пройшло у приємній і невимушеній атмосфері.
Всі, хто хотів, але не мав змоги долучитися до зустрічі, або просто бажає відновити у своїй пам’яті деякі її моменти, можуть прослухати чи скачати аудіозапис за посиланням.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 1364
Слава Богу за все!
Спасибо за эту новость!
Набрал его слова, возможно пригодятся вам для сайта:
Отец Ириней напомнил, что в этот день празднуется памяти священномученика Владимира, Митрополита Киевского:
“Узнав о его житии, я вновь, в очередной раз пришел к выводу, что в Церкви ты можешь существовать только как мученик. И Церковь существует и будет существовать до конца времен, чтобы, в том числе, напоминать нам о том, что Христианская жизнь является непрестанным, ежедневным мученичеством ради Христа.
И возрадуемся, дорогие братья и сестры, что мы принадлежим к Церкви, которая является Церковью мучеников, кровью засвидетельствовавших свою веру. И мучеников, которые засвидетельствовали свою веру через мучение совести.
И ваша страна является одним из ярких примеров этого образа жизни. Сколько тысяч ваших предков, которые пережили гонение и страдали только ради того, чтобы сохранить православную веру!
Какая православная страна не дала новомучеников? Та, которая не дала новомучеников — не православная. Но те страны, которые даровали современной истории новомучеников — на балканах и в святой земле Руси являются доказательством того, что это Церковь истины, потому что истина всегда будет гонима.
Если кто-то желает найти правду, пусть обратится и изучит историю каждой Поместной Православной Церкви. И увидит в конце концов, что это общая история для всех православных. Потому что путь, который ведет на небо, проходит через вечную Голгофу, через Крест Христов, который становится крестом каждого из нас. И так свидетельствуется вера. И так осуществляется воскресение.
в греческом языке слова «революция»[эпанастаси] и «воскресение»[анастаси] являются однокоренными словами, и подчеркнул, что если мы хотим, чтобы мир изменился, измениться должен каждый из нас, совершив в своей душе «революцию» против своих страстей, что приведет к преображению и окружающего мира.
Это наиболее тяжелая и наиболее отягощающая человека революция.
К сожалению наши ближние братья во всех пострежимных стран как раз это не смогли понять. Что подлинная революция начинается в сердцах людей, в храмах, в которых люди открывают свои сердца Богу.
спаси Господь!