Четвертий день у селі Малинськ Рівненської області триває церковне протистояння навколо Петро-Павлівської церкви. Після спроби силового захоплення храму прибічниками «ПЦУ», віруючі УПЦ несуть почергову і денну, і нічну вахту на території релігійної споруди. Водночас назріває конфлікт, який попередити чиновників просить настоятель парафії УПЦ у с. Війниці Рівненської області. Тут релігійну громаду 1 вересня збори сільської територіальної громади вирішили силоміць перевести в «ПЦУ».
У селі неспокійно, насторожено зустрічають чужаків, односельці між собою не вітаються, настоятель церкви через проблеми із серцем змушений був звернутись до лікарів, селяни демонструють стійкість і розповідають про травми та синці, що отримали в результаті битви за храм, повідомляється на сторінці у фейсбук «Рівне. Голос Церкви».
Протоієрей Володимир Гнесь, настоятель Петро-Павлівської церкви у селі Малинськ:
«За пів року я став жахливо настороженим і нервовим. Пів року неспокою та очікування. Активісти ПЦУ тримають у напрузі мене, мою сім’ю, мою приходську родину. Та останні три дні – це повний шок. Досі не можу отямитись від пережитого: мене спочатку заблокували у хаті, потім на мені рвали волосся, били та штовхали, називали останніми словами і вимагали віддати церкву. Через проблеми із серцем я був змушений звернутись у району лікарню, там мене зустрічали, навіть не знаю як описати, ворога чи якогось демона. Допомогу надали, але я бачив ці погляди, вони спопеляли. Нині активісти ПЦУ на мене написали три заяви у поліцію, кажуть, що посадять в тюрму. Хай, аби церкву і людей не чіпали».
Світлана Корнійчук, парафіянка Петро-Павлівської церкви села Малинськ:
«Вранці 3 вересня чую болгарка біля церкви працює – я вскочила і туди, прямо у натовп, мене скинули на землю зі сходів. Бідного батюшку зачинили у хаті, але він потім прибіг. Над ним реально знущалися, рвали жменями йому волосся з голови. До мене прибігла моя одинадцятирічна донька Вікторія, то її кремезний чолов’яга, не місцевий, стукнув в живіт, вона плакала і скаржилася на біль. Коли ми звернулись на швидку і нас завезли до лікарні, то встановили забій черевної порожнини і грудної клітки. Ні поліція, ні лікарі особливої уваги на нас не звертали, були зацікавлені лише активістами ПЦУ, навіть у лікарні, коли лікар писав висновок після огляду моєї дочки, він спробував написати, що її побив батюшка, я замітила і емоційно заставила виправити. А от як батюшку через погане самопочуття ми завезли в лікарню, то один з лікарів прямо в очі йому сказав, що він його боїться, бо начеб то батюшка б’є людей, – така брехня безкарна, що хочеться кричати! Сьогодні у нас було ТСН, я для журналістки розповідаю, як били мою доньку, вона начебто тримає мікрофон і махає головою, а в цей час оператор дерева знімає. То де ж та правда? Де справедливість? Тут нема. Ми пересвідчились. Правда буде Господня, за неї і стоїмо!»
Знімальна група ТСН, яка приїхала на прохання «церковних рейдерів» до поліського села, за словами місцевих жителів, знімали переважно біля клубу та у сільській раді, на подвір’я храму завітали лише на кілька хвилин.
Олена Поліщук, парафіянка Петро-Павлівської церкви села Малинськ:
«Три дні тому було серйозне місиво на порозі церкви, бились по-справжньому: кулаками по обличчю, по животі і між ноги. Я бачила, як використовували газові балончики, як били мого чоловіка і кума, згодом постраждала сама, бо хотіла забрати камеру в чоловіка, що знімав все в односторонньому порядку. Цей оператор накинувся на мене і скинув з порога, а потім заламав руку і скрутив мені палець. Через нестерпну біль я згодом звернулась до лікарів, встановили розрив міжфлангової зв’язки. Коли наші чоловіки побачили, що зі мною роблять, то кинулись захищати, жорстоко бились, а на мене в цей час напав один із пцеушників, душив за шию і відтягував, після цього я говорити голосно не можу вже другий день. Я вся побита: синці на ногах і руках, написала заяву в поліцію разом ще з сімома постраждалими, однак вийшла дивна ситуація: від постраждалих вірян УПЦ поліція прийняла сім заяв і від нашого батюшки також, в результаті всім дали направлення на судово – медичну експертизу, а ось батюшки у цьому списку нема».
Валентина Розкольська, парафіянка Петро-Павлівської церкви села Малинськ:
«Це щось страшне! Нічого не можна добитися: влада нас не чує, судові справи затягуються, досі не проведено експертами досудових розслідувань. Подивіться до чого село довели чиновники своїми розпорядженнями, село ворогує, родичі сваряться, нас і наших дітей позбавляють здоров’я, викручуючи та ламаючи руки біля храму, який ми відстоюємо. Невже так має будуватися церква Божа? Невже двері у Дім Божий відчиняють болгарками та відмичками?».
Четвертий день у селі Малинськ Рівненської області триває церковне протистояння навколо Петро-Павлівської церкви. Після спроби силового захоплення храму прибічниками ПЦУ, віруючі УПЦ несуть почергову і денну, і нічну вахту на території релігійної споруди. На прохання «церковних рейдерів» до поліського села приїхала знімальна група ТСН, за словами місцевих жителів, знімали переважно біля клубу та у сільській раді, на подвір’я храму завітали лише на кілька хвилин. Загалом у селі неспокійно, насторожено зустрічають чужаків, односельці між собою не вітаються, настоятель церкви через проблеми із серцем змушений був звернутись до лікарів, селяни демонструють стійкість і розповідають про травми та синці, що отримали в результаті битви за храм.Протоієрей Володимир Гнесь, настоятель Петро – Павлівської церкви у селі Малинськ: «За пів року я став жахливо настороженим і нервовим. Пів року неспокою та очікування. Активісти ПЦУ тримають у напрузі мене , мою сім’ю , мою приходську родину. Та останні три дні – це повний шок. Досі не можу отямитись від пережитого: мене спочатку заблокували у хаті, потім на мені рвали волосся, били та штовхали, називали останніми словами і вимагали віддати церкву. Через проблеми із серцем я був змушений звернутись у району лікарню, там мене зустрічали, навіть не знаю як описати, ворога чи якогось демона. Допомогу надали , але я бачив ці погляди, вони спопеляли. Нині активісти ПЦУ на мене написали три заяви у поліцію, кажуть, що посадять в тюрму. Хай, аби церкву і людей не чіпали.»Світлана Корнійчук, прихожанка Петро – Павлівської церкви села Малинськ:« Вранці 3 вересня чую болгарка біля церкви працює – я вскочила і туди, прямо у натовп, мене скинули на землю зі сходів. Бідного батюшку зачинили у хаті, але він потім прибіг. Над ним реально знущалися, рвали жменями йому волосся з голови. До мене прибігла моя одинадцятирічна донька Вікторія, то її кремезний чолов’яга , не місцевий , стукнув в живіт, вона плакала і скаржилася на біль. Коли ми звернулись на швидку і нас завезли до лікарні, то встановили забій черевної порожнини і грудної клітки. Ні поліція, ні лікарі особливої уваги на нас не звертали, були зацікавлені лише активістами ПЦУ, навіть у лікарні , коли лікар писав висновок після огляду моєї дочки , він спробував написати, що її побив батюшка, я замітила і емоційно заставила виправити. А от як батюшку через погане самопочуття ми завезли в лікарню , то один з лікарів прямо в очі йому сказав, що він його боїться, бо начеб то батюшка б’є людей, – така брехня безкарна, що хочеться кричати! Сьогодні у нас було ТСН, я для журналістки розповідаю, як били мою доньку, вона начебто тримає мікрофон і махає головою, а в цей час оператор дерева знімає. То де ж та правда? Де справедливість? Тут нема. Ми пересвідчились. Правда буде Господня, за неї і стоїмо!»Олена Поліщук, прихожанка Петро – Павлівської церкви села Малинськ:« Три дні тому було серйозне місиво на порозі церкви, бились по-справжньому: кулаками по обличчю, по животі і між ноги. Я бачила, як використовували газові балончики, як били мого чоловіка і кума, згодом постраждала сама, бо хотіла забрати камеру в чоловіка, що знімав все в односторонньому порядку. Цей оператор накинувся на мене і скинув з порога, а потім заламав руку і скрутив мені палець. Через нестерпну біль я згодом звернулась до лікарів, встановили розрив міжфлангової зв’язки. Коли наші чоловіки побачили, що зі мною роблять, то кинулись захищати, жорстоко бились, а на мене в цей час напав один із пцеушників , душив за шию і відтягував, після цього я говорити голосно не можу вже другий день. Я вся побита: синці на ногах і руках, написала заяву в поліцію разом ще з сімома постраждалими, однак вийшла дивна ситуація: від постраждалих вірян УПЦ поліція прийняла сім заяв і від нашого батюшки також, в результаті всім дали направлення на судово – медичну експертизу, а ось батюшки у цьому списку нема.» Валентина Розкольська, прихожанка Петро – Павлівської церкви села Малинськ: « Це щось страшне! Нічого не можна добитися: влада нас не чує, судові справи затягуються, досі не проведено експертами досудових розслідувань. Подивіться до чого село довели чиновники своїми розпорядженнями, село ворогує, родичі сваряться, нас і наших дітей позбавляють здоров’я, викручуючи та ламаючи руки біля храму, який ми відстоюємо. Невже так має будуватися церква Божа? Невже двері у Дім Божий відчиняють болгарками та відмичками? »
Gepostet von РІВНЕ. Голос Церкви. am Freitag, 6. September 2019
Цими ж днями, 1 вересня 2019 року, у Війниці Млинівського району Рівненської області відбулися збори сільської територіальної громади, яка вирішила перевести місцевий храм в «ПЦУ».
Клірик Рівненської єпархії УПЦ протоієрей Петро Крюков, настоятель Свято-Троїцького храму в селі звернувся до глави Рівненської обласної державної адміністрації з проханням захистити конституційні права громади, яку примусово змушують змінити конфесійну приналежність. Священнослужитель також закликав зупинити церковні суперечки на території села, які почали набувати загрозливого характеру, передає кореспондент СПЖ.
Офіційне звернення протоієрей написав відразу після того, як дізнався про нібито перехід його приходу в «ПЦУ». Священник підкреслив, що ні він, ні його громада не знали про проведення зборів, на підставі рішення яких прихильники “ПЦУ” заявили про зміну юрисдикції Свято-Троїцького храму.
«Мені стало відомо, що на території села Війниця Млинівського району 1 вересня 2019 року відбулися територіальні збори села з приводу переходу нашої громади в ПЦУ, однак жодним з уповноважених органів релігійної громади Української Православної Церкви с. Війниця Млинівського району рішення щодо зміни конфесійної приналежності не бралися, – йдеться в тексті офіційного звернення на ім’я голови Рівненської ОДА. – Виконуючи вимоги законодавства України про свободу віросповідання, 29 серпня 2019 року наша релігійна громада Української Православної Церкви с. Війниця Млинівського району провела парафіяльні збори, на яких абсолютною більшістю голосів (40 із 40 присутніх) прийняла рішення про небажання змінювати свою підпорядкованість, що затверджено протоколом загальних парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви с. Війниця Млинівського району».
Священнослужитель зазначив, що після проведення зборів територіальної громади ситуація в селі нестабільна: люди, які раніше ніколи не відвідували Дім Божий, стали відверто маніпулювати патріотичними почуттями селян, примушуючи їх вступати в “ПЦУ”. За його словами, емоційний градус суперечок вкрай загострився, люди схвильовані і бояться, що в селі розпочнуться сутички на релігійному ґрунті.
«У зв’язку з викладеним просимо: зупинити збурення міжконфесійної ворожнечі на території с. Війниця Млинівського району; не вносити ніяких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо назви, керівника, виду релігійної організації, віросповідної приналежності релігійної громади Української Православної Церкви с. Війниця Млинівського району за результатами рішень, прийнятих неналежними особами (зокрема 1 вересня 2019 року)», – підкреслив настоятель Свято-Троїцького храму УПЦ села Війниця у своєму офіційному зверненні.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 2109