Кожен повинен робити добро на своєму місці. Про це сказав намісник Свято-Успенської Святогірської Лаври митрополит Святогірський Арсеній під час Міжнародного форуму «Люди миру», повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на foma.in.ua.
«Мені колись ставили питання: “Люди якось змінилися, коли війна почалася?” Ні, абсолютно залишилися незмінними. Просто в кожному проявилося те, чим людина жила. У когось виявилося добро, бажання допомагати іншим, займатися благодійністю, волонтерство. У когось прокинулася жорстокість, яка доходила до насильства, взаємної ненависті, образ», – зазначив владика Арсеній.
Він нагадав слова преподобного Паїсія Святогорця про бджіл і мух. «Люди діляться на мух і бджіл, – сказав архієрей. – Бджола залетить на смітник, облетить всю її, знайде в кутку квітку і нап’ється нектару. Муха у квітучий запашний сад залетить, облетить увесь, але в кутку знайде купу гною і там наїсться. Так приблизно і люди, буває. І в наполовину наповненій водою склянці одна людина побачить пів склянки води, а інша – пів склянки порожнечі».
«Можна багато говорити (про шляхи досягнення миру. – Ред.), але, напевно, вже треба щось робити. Люди запитують: “Що робити?” Відповідь проста: кожен на своєму місці, на якому б не знаходився, повинен намагатися робити щось добре. Добре слово можеш сказати — скажи, допомогу комусь надати – будь ласка, доброю думкою заміни погану і в поганій покайся», – порадив владика Арсеній.
Він нагадав, в якому стані був повернений Церкві в 1992 році Святогірський монастир. «На Покровському храмі берізки й кущі росли, з Успенського собору ми вивезли 2600 тонн (40 вагонів) сміття. В Нікольський храм на скелі не було доступу, тому що він вважався аварійним. І прийшла молодь, …і почала відроджувати цю обитель. Мовчки, не питаючи, хто руйнував, хто куполи збивав, хрести скидав… Ця реставрація храмів, наше мовчазне відновлення монастиря – це все було зроблено не просто так: був Промисел Божий у відродженні цієї святої обителі. Тому Господь посилав сюди і братію, і благодійників. Такий же Промисел Божий про нашу Батьківщину», – сказав митрополит.
Намісник Лаври також навів приклад з історії про те, як в 1918 році Митрополит Київський і Галицький Антоній (Храповицький), щоб врятувати мощі Києво-Печерських святих, вирішив вивезти їх за кордон. До Дальніх печер на його благословення пригнали машини, владика спустився в печери, відкрив раку преподобного Феодора Острозького і хотів дістати нетлінні мощі, щоб винести та покласти в машину. Але тут з раки спалахнуло полум’я. Митрополиту Антонію обпалило бороду і епітрахиль. Ця епітрахиль і нині зберігається в музеї Руської Православної Церкви Закордоном в Нью-Йорку.
«Владика Антоній зрозумів: немає волі Божої та волі святих угодників Києво-Печерських на те, щоб їх мощі були вивезені з нашої Батьківщини. …Хоча тоді ми були в масі своїй атеїсти, і не було надії на відродження Києво-Печерської Лаври як діючого монастиря, але угодники Божі захотіли залишитися з нами і через це мовчазно дали нам надію, що все погане закінчиться», – продовжив митрополит Арсеній.
Святі як би сказали: «Якщо ми з вами залишилися, значить і Бог з вами залишився. А якщо Бог з вами залишився, то ви намагайтеся залишатися з Богом, і тоді все у вашому житті увійде в потрібне русло».
«Як бачимо, і Святогірська Лавра відроджена, і Києво-Печерська Лавра… – продовжив владика Арсеній. – Так і зараз: так, це важкий період, його треба пережити. Але пережити його потрібно діяльно. Можна говорити про любов, а можна мати діяльну любов – до міста або села, в якому ти живеш, до роботи…»
На завершення він підкреслив, що, пам’ятаючи про це ставлення до нас угодників Божих і Самого Бога, потрібно «розуміти, що ми повинні жити по-Божому, намагатися творити добро один одному, і тоді все додасться».
Просмотров: 562