24 вересня 2020 року у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулася пресконференція учасників Міжнародного форуму «Люди миру». Відкрив пресконференцію заступник Голови відділу Зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Священнослужитель нагадав про рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 17 серпня 2020 року провести форум “Люди миру”.
“Цей форум відбувся на Донбасі у місті Святогірськ у Свято-Успенській Святогірській Лаврі й об’єднав різних людей. Головним чином простих людей, які живуть на лінії розмежування — це і лікарі, і вчителі, і військові, ветерани АТО і багато інших. Сьогодні ми поговоримо про результати цього форуму, спілкування, яке було досить плідним. Церква виступила ініціатором, певною мірою координатором, але Церква не вирішує всіх питань і всіх проблем. Завданням Церкви було підштовхнути, поєднати людей”, — зазначив він.
Отець Миколай повідомив, що на брифінгу присутні учасники форуму, які поділяться своїм баченням того, що потрібно робити для настання миру та закінчення війни.
У форумі взяли участь ветеран АТО В’ячеслав Шевчук (Сєвєродонецьк), лікар Валерія Леонова (сел. Жованка, смт Зайцеве), голова ГО «Інститут миру» Максим Ленко (Горлівка), пенсіонер Олена Попова (смт. Зайцеве) і підприємець Юрій Бережний (Луганськ).
Напочатку присутні спікери зачитали «Звернення учасників форуму, жителів Донецької та Луганської областей до Президента України Володимира Зеленського».
Після чого поділилися власними думками щодо виходу зі стану війни на Донбасі.
Ветеран АТО В’ячеслав Шевчук розповів, що служив в Луганській області з 2014 по 2016 рік. На його переконання, перш за все “повинна запрацювати економіка, повинні зажити люди, люди, які заробляють на конфлікті, повинні почати заробляти на економіці. Економіка повинна рости. Тільки таким чином ми зможемо зупинити війну”.
“Я дуже радий, що ініціатором тих дій, які ми робимо, була Церква. Тому, що це єдиний інститут, який сьогодні незаангажований нічим, — сказав військовий. — Сьогодні на тій стороні держави немає, але єдиний інститут, який сьогодні може вести діалог, — це Церква. Вона може говорити тут, вона може говорити й там”.
Валерія Леонова зазначила, що до 2018 року працювала лікарем в Горлівці, пізніше переїхала і лікувала людей в селах, які знаходяться на лінії розмежування.
Валерія розповіла про надскладні умови роботи, про недостатність фінансування та проблеми, пов’язані з роботою в умовах військових дій.
Голова ГО «Інститут миру» Максим Ленко, який зараз проживає в Києві та родом з Горлівки зазначив, що їх організація протягом цієї війни допомагає людям, які перетинаючи лінії розмежування, опиняються у скрутному становищі.
“Наша ціль закінчити війну, відновити мир на Донбасі та інтегрувати його в склад України. Тому ми взяли участь в Міжнародному форумі “Люди мира”. Форум – це майданчик для спілкування людей, яким не байдужа ця проблема, які хочуть встановлення миру в свої країні і припинення війни. Людей, які розуміють, що ніякого соціально-економічного розвитку країна в стані війни не може мати”, – сказав він.
Пенсіонер Олена Попова, жителька Зайцево розповіла про біль, який їй та її родині доводиться усі ці роки переживати, про стан здоров’я, який погіршився в наслідок перебування у стані постійного стресу.
“До війни я була здоровою людиною… Думаю, що діабет отримала, коли був обстріл, і мого сина завалило в будинку. Я своїми руками все розгрібала. Розумієте, що я тоді пережила, як мати? Слава Богу, вони лишились живими, їх врятувала балка… Не одна я переживаю. В нашому містечку жило до війни 800 людей, зараз у нас лишилося 105. В нас загинуло 17 мирних людей і 33 було поранено”.
Жінка розповіла, що сьогодні почали відновлювати будинки, проте всі бояться, що якщо відновляться бойові дії, то все буде знову зруйновано. Ремонтом доріг займаються самі місцеві жителі. Проте існує небезпека через замінювання територій. Півтора року селище жило зовсім без світла, інфраструктура зруйнована і в ці дні з острахом очікують настання холодів.
“Я закликаю до миру. Я сім років прожила на війні. Ми звичайні люди, хочемо миру”, – сказала Олена.
Підприємець Юрій Бережний — мешканець Луганська також розповів про життя в умовах війни: про зруйновані дороги, про відсутність залізничного сполучення, про недостатність КПП для перетину ліній розмежування, про ряд економічних проблем, які потребують вирішення.
Наприкінці В’ячеслав Шевчук підсумував: «Для чого ми все це робимо?».
«В усіх створених на сьогодні контактних групах немає людей з Луганської та Донецької областей — там є люди, які не знають що відбувається в цих областях, навіть на лінії розмежування… Сьогодні ми працюємо над створенням виконавчого органу Міжнародного громадського форуму “Люди миру”, щоб залучити владу на місцевому рівні, державному рівні, щоб звернути увагу, що в цьому процесі повинні брати участь люди, які живуть там, люди, які стали вимушеними переселенцями, які розуміють ситуацію», — підкреслив він.
Підсумовуючи, протоієрей Миколай Данилевич висловив сподівання, що діалог, який розпочався під час Форуму приведе до позитивних результатів.
“Дай Боже, щоб це мало позитивний результат. Ми не маємо якихось ілюзій, що вже завтра завершиться війна. Це процес — короткий чи довготривалий — ми не знаємо, — зазначив він. — Але ми маємо перед Богом відповісти — що ми робили в той час? Що ми могли зробити, але не зробили?».
Священнослужитель ще раз підкреслив, що Церква не може вирішити усіх проблем, проте «Церква може бути мостом, але по цьому мосту потрібно ходити, потрібно спілкуватися».
«Ми хочемо, щоб нас почули люди й по ту сторону барикад, і на непідконтрольній території. В цьому спілкуванні закладено залог початку діалогу, початку миру. Дай Боже, щоб це сталося якнайшвидше», — сказав отець Миколай.
Просмотров: 316