Володимир Синиця ще в 90-х роках з благословення митрополита Чернігівського і Новгород-Сіверського Амвросія почав розписувати православні храми Чернігівщини. Завершив розпис храму на честь святого великомученика і цілителя Пантелеімона в рідному селі Боромики Володимир після повернення з війни на Сході. Благословляючи іконописця, настоятель церкви протоієрей Сергій Іллюшко сказав: «З тобою нічого не станеться, ти ще не закінчив божу справу, яку розпочав». Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на Армія inform.
«Тринадцять місяців іконостас церкви святого великомученика і цілителя Пантелеймона в селі Боромики на Чернігівщині з порожніми рамами чекав повернення з війни його творця Володимира Синиці», — пише видання.
У жовтні 2015 року Володимир Петрович повернувся додому, а вже в листопаді іконостас храму в Боромиках ожив новими іконами.
Володимир Синиця навчався в Бобруйському художньому училищі, після чого займався художнім оформленням рідного Чернігова, робив вітражі, малював картини.
«Ще в дев’яності роки Володимир почав розписувати православні храми з благословення чернігівського владики Амвросія. А перед початком роботи чоловік завжди читає молитву «Отче наш»», — йдеться в статі.
Роботи художника є в Троїцькому і Спасо-Преображенському соборах Чернігова, в багатьох храмах області, приватних колекціях і за кордоном, зокрема в церкві Сент-Женев’єв-де-Буа у Франції, де поховані найвідоміші емігранти-слов’яни. А в Міжнародній духовній семінарії у Парижі зберігається створена Володимиром Петровичем ікона Святої Женев’єви.
На Сході Володимир Синиця служив стрільцем-радистом на МТЛБ в артилерійській бригаді. Перед відправкою на фронт настоятель Спасо-Преображенського собору отець Георгій Щербатюк освятив іконки і хрестики. Володимир роздав їх товаришам.
Як зазначається в публікації, «всі, хто отримав ці хрестики та образи, вціліли, живі-здорові повернулися із самісінького пекла».
«Нині Володимир Петрович продовжує займатися улюбленою справою — пензель і фарби його незмінні друзі. Він вважає, що робота у храмах з іконами допомогла швидко адаптуватися до нормального життя, позбавляє повоєнної депресії й не дозволяє душі зачерствіти. Загалом у доробку художника декілька сотень ікон, багато десятків оздоблених іконостасів і чимало творчих планів.
– Божі храми для людей є справжньою благодаттю, місцем зцілення душі, – розповідає Володимир. – Це особливо важливо для людей, які постраждали як фізично, так і духовно на війні. На Донбасі я пізнав багато страшних речей, але й усвідомив чимало справжнього, вартого життя. Саме там я насправді відчув наш український патріотичний дух. Якщо буде потрібно, я готовий знову стати до строю. Я вірю в Бога і Україну, і впевнений, ми будемо вільними і незалежними, адже заплатили таку високу ціну. І свою свободу ми збережемо будь-що!», — передають слова військового в Армія inform.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 443