Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено Євангельській притчі про зцілення Спасителем 10 прокажених (Лк. 17: 12-20) і зокрема вдячності.
«Це Євангеліє – спроба зазирнути всередину себе, спроба подумати, а ким я є в цій історії: я – той самарянин, я – той іноплемінник чи я – один із тих дев’яти. Можливо, я є саме тим, хто не розділяє похвалу і вдячність доброго самарянина. Бажаю кожному на нашому шляху не розгубити найголовніше – не розгубити здатність прихиляти коліно перед Творцем і кожної миті бути вдячним Йому за все… Наша гординя, наше марнославство підшептують нам, що все є наслідком моєї клопіткої праці, моїх старань, і не помічаємо милосердну руку Бога», – зазначив о. Олександр та додав, що бути вдячним є вмінням бути християнином.
Отець Олександр нагадав слова англійського публіциста про те, що християнське виховання дитини починається не тоді, коли мама навчає першій молитві, а тоді, коли тато навчає дитину бути вдячною мамі за спечений пудинг. Тобто, як відзначив священник, бути вдячним – це є вміння бути християнином.
Клірик УПЦ зокрема нагадав зміст Євангельської притчі про зцілення Спасителем 10 прокажених.
І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. І голос піднесли вони та й казали: Іісусе, Наставнику, змилуйсь над нами! І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились… Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був… Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев’ять же де? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе! А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно (Лк. 17: 12-20).
«Господь завжди дає нам більше, ніж ми просимо. Ви просите про здоров’я, а Господь дасть вам і вміння дякувати за здоров’я, і вміння молитися за здоров’я, і вміння просити про здоров’я інших у Нього і обдаровувати милосердям інших. Будьте обережні, ви можете попросити багатства, а Господь обдарує вас духовними багатствами, і ви не знатиме, що з ними робити. Це дуже не простий хрест отримати від Господа більше, ніж ти просив», – зауважив о. Олександр.
Священнослужитель наголосив, що ми в Церкві звикаємо до благодаті Божої, до постійної пристуності дива в нашому житті, забуваючи бути вдячними Богові. Один із десятьох дякує Богу за дари.
«Не тільки наших дітей треба вчити вдячності та заохочувати робити добро, ми повинні самі себе змушувати робити добро: ходити в лікарні, в онковідділення, в будинки для людей похилого віку, – сказав він. – Для чого? Щоб бачили, що є інакшим життя. Навіть перебуваючи в лікарні, людині перед тим, як хірург буде розтинати її тіло, є за що дякувати Богу. Допоки ти живий, ти можеш дякувати!».
Отець Олександр наголосив, що ми маємо бути вдячними за можливість просто дихати на землі, за земні скарби і таланти, якими нас обдаровує Господь, за добре здоров’я, за здатність займатися певною діяльністю тощо.
Він звернув особливу увагу на наступне: «Наша гординя, наше марнославство підшептують нам, що все є наслідком мого труда, моєї клопіткої праці, моїх старань, і не помічаємо милосердну руку Бога… Ми втрачаємо здатність бути вдячними, особливо, коли відтерміновується час нашого великого зцілення за благодаттю нашого Творця».
Як підсумував протоієрей Олександр Клименко, читаючи та слухаючи це Євангельське зачало, наше завдання – не засудити тих дев’ятьох, а замислитися над тим, ким ми є. «Це Євангеліє – спроба зазирнути всередину себе, це Євангеліє – спроба подумати, а ким ми є в цій історії: я – той самарянин, я – той іноплемінник чи я – один із тих дев’яти. Можливо, я є саме тим, хто не розділяє похвалу і вдячність доброго самарянина. Бажаю кожному на нашому шляху не розгубити найголовніше – не розгубити здатність прихиляти коліно перед Творцем і кожної миті бути вдячним Йому за все», – резюмував він.
Просмотров: 478