Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати новий цикл духовних роздумів протоієрея Олександра Клименка, присвячений тлумаченню на Апостольські читання церковного року. Цей випуск про Читання Апостола в Неділю 13-ту після П’ятидесятниці (1 Кор. 16: 13-24).
Про любов до Бога і любов до ближнього, про те, що все в нашому житті має бути наповнене любов’ю. «Крізь призму любові апостол Павел закликає нас робити все у нашому житті. Він говорить так, що його фразу можна було б не лише викарбувати на скрижалях серця, а й писати на вході у храм, на кожному робочому місці, біля входу у транспорт тощо. Ця фраза: “Все у вас нехай буде з любов’ю!” (1 Кор. 16: 14). Людина, яка все творить із любов’ю, просто не може згрішити», – зазначив о. Олександр.
Протоієрей Олександр Клименко наголосив на словах апостола Павла про любов, яку звучать під час Апостольського читання. «Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні, хай з любов’ю все робиться в вас!» (1 Кор. 16: 13-14), – говорить апостол. «Ми не можемо нічого побудувати без любові, – наголосив священик. – Святе Євангеліє наскрізно переповнене нагадуванням про любов».
Однак, як він зауважив, любов до людей нам дається найважче. Хоча ця любов необхідна нам для того, щоб ми полюбили Бога.
«Коли ми постуємо без любові або молимося без любові, то до цієї бочки меду, тому що піст і молитва – це є власне мед духовний, ми можемо додати ложку дьогтю своєї самозакоханості та егоїзму, свого марнославства і байдужості до інших. Тому що наш піст чи молитва можуть перетворити нас на футляри доброчесності, які доброчесні лише самі в собі. Але нікому немає радості, ні в кого не палає серце і не горить душа від такої нашої доброчесності», – зазначив о. Олександр.
За словами священнослужителя, трапляється, що людина, наче професор, знає, як правильно жити, їй відомі всі заповіді. Однак при цьому вона забуває про головну заповідь – заповідь любові. Тоді, до прикладу, виховання дітей, побудоване на всіх правилах і заповідях, але без любові перетворюється на насильство над дітьми тощо. Або ж навпаки ми бачимо, як преображає любов інших, коли в убогому домі сім’я огортає тебе любов’ю, бо навколо панує любов матері, любов тата, які неначебто вкривають своїм теплом постійну осінь нашого буденного життя і наповнює його новими барвами.
«Крізь призму любові апостол Павел закликає нас робити все у нашому житті. Він говорить достатньо об’ємно, так, що цю фразу можна було б не лише викарбувати на скрижалях серця, а й писати на вході у храм, на кожному робочому місці, біля входу у транспорт тощо. Ця фраза: “Все у вас хай буде з любов’ю!” (1 Кор. 16: 14). Якщо все буде в нас із любов’ю, то тоді, як звучить у ще одній фразі, “стань святим – і живи, як хочеш”. Людина, яка все творить із любов’ю, яка все робить крізь призму любові, не може згрішити. У такої людини все вимірюється: “А чи зробив би так Бог? Бо Бог є Любов!”…», – резюмував о. Олександр та побажав наостанок кожному навчитися любити любов’ю Божою і Його Самого, і Його творіння.
Просмотров: 354