Вісім годин Міжнародної конференції Київської духовної академії.
«Невеличка кімната на другому поверсі семінарського корпусу, у якій займалося менш як десять студентів, — так описують першу навчальну аудиторію відродженої у 1992 році Київської духовної академії тогочасні очевидці. — Книжок було дуже мало, проте ми займалися з великим захопленням, ловили кожне слово викладачів. Жили у келіях по вісім осіб, спали на двоповерхових ліжках, а наш ректор, протоієрей Олександр Кубеліус, приїжджав у лавру на автомобілі “Волинянка”».
Відтоді пройшло рівно 30 років, головну православну духовну школу України тепер не впізнати, а її перші студенти вже стали протоієреями та професорами. 18 жовтня 2022 року тут пройшла XIV Міжнародна науково-практична конференція «Духовна та світська освіта: історія взаємин — сучасність — перспективи». Організатори присвятили її 300-річчю з дня народження преподобного Паїсія Величковського та 30-річчю відродження Київської духовної академії.
Конференція розпочалася в актовому залі Київської духовної академії о 10:00, маже одразу після закінчення повітряної тривоги. У президії форуму — голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ професор митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, ректор Київських духовних шкіл професор архієпископ Білогородський Сильвестр, проректор з виховної роботи доцент єпископ Згурівський Амвросій, перший проректор професор протоієрей Сергій Ющик та проректор з навчально-методичної роботи архімандрит Філарет (Волошин).
«Сьогодні, коли все наше суспільство, весь народ України проходить через важку війну, студентам духовних шкіл треба вчитися чітко розрізняти добро та зло. А для цього треба очищати своє серце від гріховних навичок, як вчить нас преподобний Паїсій», — сказав у своєму вітальному слові учасникам конференції Блаженніший Митрополит Онуфрій.
Ректор КДАіС архієпископ Сильвестр подякував усім викладачам та студентам духовних шкіл УПЦ, які у такий важкий час займаються богослов’ям. «Це є символом нашої єдності і показує, що Господь нас не залишає», — сказав він. І одразу, на підтвердження своїх слів, презентував новий підручник «Святе Письмо Старого Заповіту. Учительні книги» доцента КДА архімандрита Дамаскіна (Лебедя).
Доповідь митрополита Бориспільського і Броварського Антонія про київський період життя та навчання преподобного Паїсія Величковського прочитав протоієрей Сергій Ющик. Як студент Києво-Могилянської академії знайшов свій шлях до святості? Чому він не закінчив навчання і шукав обитель з найсуворішими умовами життя? Відповіддю на ці питання можливо були його життєві принципи, які він сформулював ще на початку навчання у Києві:
1. Не судити ближнього, якщо навіть на власні очі став свідком його гріха.
2. Не мати ненависті до ближнього.
3. З щирого серця прощати ближнім їхні провини.
Ректор КДАіС архієпископ Сільвестр розгорнув перед учасниками конференції панораму трагедії греко-болгарського розколу 1872-1945 років, на який часто люблять посилатися, виправдовуючи свої дії, адепти розколу українського. Владика розказав про чотири відмінності між ними:
– у Болгарії не створювали нової автокефальної Церкви, а відроджували ту, яка вже існувала в минулому;
– всередині Болгарії церковного розколу не було;
– засудження Болгарської Церкви у 1872 році не було підтримане декількома Помісними Церквами;
– греко-болгарська схизма значною мірою стала наслідком національного конфлікту між греками та болгарами.
Доцент КДАіС протоієрей Василій Яковчук познайомив учасників форуму з життям новоканонізованого праведника сонму святих Київської духовної академії — святителя Ієрофея (Лобачевського), який колись тут викладав. Чи не кожен рік цей список доповнюється новими іменами. Зараз їх вже 73.
Про етику свободи Григорія Сковороди розповіла у своїй доповіді доцент КДАіС Євгенія Чорноморець. Перший український філософ сенсом життя вважав досягнення душевного спокою та радості, джерелом яких є Вічний Бог — Христос. Але для цього, за його словами, необхідно приборкати свою злу волю, яка несе внутрішні страждання і є справжнім пеклом для людини, — поділилася учена.
На завершення пленарного засідання архієпископ Сільвестр підбив підсумки конкурсу проповідників серед студентів Київських духовних шкіл, який організував викладач гомілетики архімандрит Маркел (Павук). Три переможці отримали грамоти та грошові премії.
Далі конференція перемістилася до церковно-археологічного музею КДА, де відкрилася виставка, присвячена його 150-річному ювілею та 30-річчю відновлення Київської духовної академії. А ми поспілкувалися з переможцем конкурсу проповідників, вихованцем 4-го класу КДС Олегом Франчуком.
«Я надіслав три проповіді. Не знаю точно яку з них визнали найкращою, мабуть, про святих апостолів Петра і Павла. Головна її думка — життя занадто складне і його неможливо прожити без конфліктів. Але наше головне завдання — завжди миритися. Господь закликає нас бути миротворцями. Як цього досягти? Згідно зі святим Письмом та практики святих отців, треба молитися за ворогів та робити їм добро», — розповів Олег.
Конференція продовжується в академічній трапезній, бо навіть за обідом учасники форуму обговорюють богословські питання. Смачні страви відходять на другий план і під час діалогу з’ясовується, що преподобний Паїсій і Григорій Сковорода обидва народилися у 1722 році на Полтавщині та деякий час навіть вчилися разом у Києво-Могилянській академії. Та чи зустрічалися вони там, невідомо. До речі, померли вони теж у один рік: 9 листопада 1794 року Сковорода і 15 листопада того ж року — преподобний Паїсій.
Конференція продовжилася у семи секціях. Там учасники обговорили духовний спадок преподобного Паїсія та Григорія Сковороди, проблеми богослов’я, історії Церкви, та студентської науки. Одна з секцій була повністю дистанційна — до форуму за допомогою інтернету приєднались гості з США, Сербії, Словаччини та Румунії. На конференцію київських духовних шкіл як завжди завітали викладачі зі світських вишів Києва, Харкова, Чернігова та Луцька.
Вісім годин швидко промайнули, а разом із ними 75 доповідей, важливих дискусій та цікавих знайомств. Богословський симпозіум у Київській духовній академії, попри нинішні важкі часи, став справжнім бенкетом науки, з інтелектуальним частуванням на будь-який смак.
Просмотров: 2889