Трохи більше двох десятків людей, що прийшли на свято святителя Феодосія Чернігівського за «новим стилем», зафіксували соцмережі у Свято-Троїцькому чернігівському соборі. Ще донедавна на свято цього покровителя міста збиралися тисячі чернігівців. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Ще донедавна на свято небесного покровителя міста до собору сходилися тисячі чернігівців. Усю ніч переповнений храм молився: віряни співали молебень з акафістом святителю, а вранці звершувалися дві Божественні літургії. Завершував святкування велелюдний хресний хід, що наповнював стародавні вулиці молитвою і живою вірою.
Після відселення громади УПЦ з території Свято-Троїцького кафедрального собору у 2023 році керівництво заповідника «Чернігів стародавній» урочисто звітувало у ЗМІ про «новий етап» в історії святині. На просторах лояльних інформаційних ресурсів директорка музейної установи активно декламувала пропагандистські тексти, у яких ображала і дискримінувала тисячі православних чернігівчан — вірян УПЦ. Разом з тим, під склепіннями храму, де спочивають мощі трьох великих святих, почали реалізовувати знайому ще з радянських часів модель — витіснення живого церковного життя під гаслами «музеєфікації».
Однак попри пафосні заяви у стилі колишніх комуністичних агіток, реальність не забарилася себе проявити. Після численних обурених звернень віруючих щодо припинення богослужінь у «Троїці», як благоговійно називали собор жителі Сіверщини, керівництво заповідника повідомило про домовленість із представниками ПЦУ щодо служіння у храмі. Ці богослужіння активно рекламуються як самим заповідником, так і лояльними місцевими медіа.
Кульмінацією ж «переформатування» церковної ситуації на Чернігівщині стали світлини зі святкування пам’яті святителя Феодосія. Вони без прикрас демонструють: навіть у самі великі свята Троїцький собор сьогодні стоїть пусткою. Близько двох десятків людей, серед яких були й охоронці та співробітники заповідника, розташувалися по один бік вівтаря — очевидно, щоб створити для фото видимість хоч якоїсь присутності громади.
Ці світлини разюче контрастують із недавнім минулим, яке памʼятають стіни собору. Ще донедавна тисячі чернігівців збиралися у ньому на молитву до покровителя міста — святителя Феодосія, всю ніч лунали церковні співи, звершувалися молебні із акафістом угоднику Божому, на ранок в урочистості відбувалися дві Божественні Літургії, сотні людей сповідалися і причащалися Святих Христових Таїн, а увінчував урочистості велелюдний хресний хід.
Доля Свято-Троїцького собору стає виразним символом процесів, які сьогодні намагаються подати суспільству як «збереження спадщини». Насправді ж дедалі очевидніше проявляється інше — подібне витіснення живого християнського життя із храмів і монастирів під вивіскою музеєфікації стає сигналом трагічних для України процесів дехристиянізації.
Просмотров: 211