ДУХОВЕНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВІРЯНАМ ОВРУЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ
Дорогі отці, брати і сестри!
Зі скорботою в серці сприйняли звістку про упокоєння нашого собрата Високопреосвященнішого митрополита Овруцького і Коростенського Віссаріона.
Майже все життя покійного Владики було віддане служінню Святій Церкві Христовій. Від юності обравши шлях духовного життя, він пройшов його з вірністю своєму покликанню — від перших років пастирських трудів до багаторічного архіпастирського піклування про ввірений йому народ Божий.
Особливим Господнім промислом життєвий шлях Високопреосвященнішого митрополита Віссаріона був нерозривно пов’язаний із благословенною землею Полісся. Тут він розпочав своє священницьке служіння, тут був покликаний до єпископського сану і тут протягом тридцяти чотирьох років очолював Овруцьку єпархію. За цей тривалий час Владика став безпосереднім учасником і свідком її становлення та укріплення: відроджувалися церковні громади, відкривалися монастирі, будувалися й освячувалися храми, зростали нові покоління священнослужителів.
Несучи архіпастирський хрест упродовж багатьох десятиліть, митрополит Віссаріон добре знав і радості церковного життя, і тягар випробувань. Йому довелося звершувати своє служіння в різні часи, однак незмінним залишалося його прагнення зберігати довірену паству у вірності Христу і Його Церкві.
Господь наділив Владику також даром церковного слова. Його писемні труди й пастирські роздуми були продовженням архіпастирської проповіді та служили духовному просвітництву людей, утвердженню їх у православній вірі, любові до храму і благоговійному ставленні до церковного Передання.
Ті, кому довелося близько знати митрополита Віссаріона, пам’ятатимуть його як людину скромну і невибагливу, яка цінувала тишу молитви і зберігала вірність чернечому устрою життя. Особливо важкими стали останні роки його земного шляху, позначені тяжкою недугою. Проте і цей хрест Владика ніс з терпінням, готуючись до тієї зустрічі, до якої Він, як християнин, благочестиво трудився на протязі усього свого життя. Втіхою для всіх, хто нині оплакує його кончину, є те, що перед відходом у вічність він сподобився причаститися Святих Христових Таїн.
Шляхи Промислу Божого нерідко залишаються для нас сокровенними. Та в годину розлуки з дорогими нам людьми Церква зміцнює своїх чад непохитною вірою у Воскресіння Христове і життя майбутнього віку. Сьогодні земний шлях Високопреосвященнішого Владики Віссаріона завершився, але плоди його багаторічних трудів залишаться у відроджених святинях, у духовенстві, яке зростало під його архіпастирським омофором, і в серцях вірян, яких він упродовж десятиліть наставляв на шлях спасіння.
Чин відспівування спочилого митрополита Віссаріона благословляємо очолити Преосвященному митрополиту Житомирському і Новоград-Волинському Никодиму .
Проводжаючи нашого собрата і співслужителя у путь всієї землі, піднесімо сердечні молитви до Милосердного Господа, щоб Він прийняв душу Свого служителя в оселі праведних, простив йому всі провини вільні й невільні та сподобив участі у вічній радості Свого Небесного Царства.
Вічна та блаженна йому пам’ять!
ОНУФРІЙ
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
18 вересня 2026 року
Просмотров: 9084