Потрібно відстоювати свої права, але нам не потрібне посередництво країни, яка проти нас воює, для вирішення проблем у стосунках Церкви і держави. На цьому у своєму дописі у фейсбуці наголосив ректор Київських духовних духовних шкіл архієпископ Білогородський Сильвестр, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
24 серпня 2026 року (тобто безпосередньо у День незалежності України) на офіційному сайті російського Міністерства закордонних справ був оприлюднений документ під назвою «Доклад о противоправных действиях киевского режима в отношении Украинской православной церкви (УПЦ), её священнослужителей и прихожан (по состоянию на июнь 2026 г.)».
У своїй публікації ієрарх проаналізував положення вказаної доповіді, а також звернув увагу, що Українська Православна Церква ніколи не зверталася з проханням про захист ані до МЗС РФ, ані до інших російських державних структур:
«Коли російські державні функціонери декларують свої наміри захищати “каноническое православие на Украине”, то треба чітко розуміти, що ніхто їх не просив це робити. Якими б не були наші взаємовідносини із органами державної влади та окремими їх керівниками, це наші внутрішні питання і у вирішенні їх ніяких посередників не потребуємо. Наша Церква ніколи не намагалася залучати до вирішення своїх внутрішніх справ російську державу».
Владика ректор закцентував увагу також на тому, що у 114-сторінковому документі, присвяченому життю Української Православної Церкви в умовах російської військової агресії, немає жодного слова про те, які страждання та випробування принесла нашій Церкві російська армія:
«Добре відомо, що саме УПЦ найбільше постраждала від агресивних бойових дій російської армії. З моменту початку російського вторгнення у лютому 2022 року і до сьогодні були повністю зруйновані або пошкоджені більше 400 храмів та монастирів Української Православної Церкви. Нажаль, тут навіть важко назвати точну цифру, оскільки ми постійно бачимо новини про такі руйнування. Храми нашої Церкви складають більше половини від загальної кількості релігійних споруд, пошкоджених в результаті бойових дій.
За час повномасштабного російського вторгнення загинули вже більше двох десятків священнослужителів Української Православної Церкви. Серед загиблих мирних жителів є також ченці та черниці, церковнослужителі, регенти церковних хорів, члени священицьких сімей. Є і численні випадки важких поранень священнослужителів у прифронтовій зоні».
Його Високопреосвященство також згадав про кричущі порушення свободи совісті на тимчасово окупованих територіях та репресії проти тих священників УПЦ, які відкрито заявляють про свою українську патріотичну позицію.
«Проблеми у відносинах між Українською Православною Церквою та Українською державою існують. Є й конкретні випадки порушення прав священнослужителів та вірян нашої конфесії. Про це ми маємо говорити відкрито й вимагати вирішення цих проблем у правовому полі.
Але для їх вирішення нам не потрібна “допомога” держави, з якою Україна воює.
[…]
Ми живемо в Україні й залишаємося з Україною. Саме ми повинні вибудовувати відносини з Українською державою та українським суспільством. Коли наші права порушуються, потрібно їх відстоювати, у тому числі й через залучення міжнародних правозахисних інституцій: це є нормальною практикою спільного демократичного простору, у якому захист свободи совісті — спільна цінність і відповідальність. Але нам не потрібне посередництво держави-агресора, для якої доля нашої Української Церкви є лише засобом просування власних імперських інтересів», — написав ієрарх.
З повним текстом публікації можна ознайомитися за посиланням.
Просмотров: 145